А деякі його картини цілком барокові («Баталія Ісуса Навина з амореями», Москва, «Захоплення Єрусалиму», Відень, «Викрадення сабінянок» Метрополітен, Нью-Йорк, «Тріумф Нептуна і Амфітрити», Філадельфія, США). Лише з роками манера митця стає простішою та нагадує давньоримські барельєфи. Тоді як інша частка полотен перетворюється на справжні формули https://www.blitz.if.ua/news/kanikuli-z-koristyu-chogo-vstig-navchitis-shtuchniy-intelekt-za-lito класицизму — «Аркадські пастухи», Лувр, «Поет, Аполлон і Муза» Лувр, «Йоан Богослов на острові Патмос», Чикаго, інститут мистецтв. Перехідні форми від пишного бароко до стриманого класицизму має і видатний зразок садиби нового типу — замок Во-ле-Віконт для міністра фінансів Франції Ніколя Фуке, що за 55 км від Парижу (арх. Луї Лево бл. 1612—1670).
Культурні пам’ятки також стали взірцем для наслідування. Важливе місце у архітектурі класицизму належить проблемам містобудування. Розробляються проекти « ідеальних міст», Створюється новий тип регулярного абсолютистського міста-резиденції (Версаль). Класицизм прагне продовження традицій античності і Відродження, закладаючи основою своїх рішень принцип пропорційності людині разом із тим – масштабності, що надає архітектурному образу героїчно-піднесене звучання.
Залишається лише їх наслідувати, бо виникає ілюзія причетності до ідеальної краси та вічності. На другому етапі історичного розвитку монархія виявила свої вади, що обумовило зміну спрямованості класицизму. Письменники вже не тільки прославляли монархів та часи їхнього правління, а й критикували соціальні пороки, викривали людські вади, хоча й не заперечували абсолютизм загалом. Сентименталізм дістав… Загалом основні риси класицизму мови у Франції виявилися у такому стилі як ампір – «імперському стилі». Це стиль пізнього класицизму в архітектурі та мистецтві, який також називають високим.
Розмірковує він і про причини поразки Фронди, вважаючи, що каталізатором її розпаду та загибелі став егоїзм її окремих керівників. Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus— зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст.
В інших проєктах
Королева Франції — дружина Людовіка XIV. Жан Расін помер 21 квітня 1699 року. Його поховано на паризькому цвинтарі біля Церкви Сент-Етьєн-дю-Монт. Читання і обговорення літературного портрета Ф.Ларошфуко, складеного Анною Стоговою. Лих форм, до гармонії на противагу дисгармонії буття. Втрачають античну гармонійність, світло високого ідеалу).
Класицизм в архітектурі
Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. Виступав хлопчик або… Досі збереглися ажурні грати роботи Жана Тижу, виконані з кованого заліза (кінець XVII століття) та різьблені дерев’яні лави в хорі, які вважаються найціннішою окрасою собору.
Навігація
Причому наслідування античних авторів, запозичення в них тем, образів не розглядалось як „вторинність” чи епігонство з боку „нових” письменників. Наслідування давніх, як пише найвидатніший теоретик класицизму Н. Буало в листі до Ш. Перро, ніяким чином не „завадить нашим творцям”, а тільки — навпаки. „Але чи станете ви заперечувати, — риторично запитує Буало у свого багаторічного опонента, — що наші найвизначніші поети зобов’язані успіхом своїх творінь саме цьому наслідуванню? Чи можете ви не визнати, що тонкощам свого мистецтва Мольєр навчився у Плавта й Теренція?
Для стилю «Поетичного мистецтва» характерні відточена лаконічність і афористичність формулювань, багато з яких стали крилатими словами. Класицизм виник і розвивався під впливом прогресивних просвітницьких тенденцій суспільної думки. Ключовими ідеями стали ідеї патріотизму та громадянськості, і навіть ідея цінності людської особистості. В античності прихильники класицизму знайшли приклад ідеального державного устрою та гармонійних відносин людини з природою. Античність сприймається як вільна епоха, коли особистість розвивалася духовно та фізично. З погляду діячів класицизму, це була ідеальна пора історії без суспільних протиріч та соціальних конфліктів.