Русаков закликає «фіксувати увагу не на естетичній або моральній оцінці масової культури, а на її визначенні як технології виробництва культурного продукту». Масову культуру важливо відрізняти від народної. Остання базується на художніх традиціях, образах-архетипах (казки, народні пісні), а масова – на товарності, «продажності» мистецтва, яке перестає бути творчістю для душі, а стає справою для грошей. Інтерв’ю завершено. Ми почули чимало нетривіальних суджень в міркуванні про масову культуру. Тепер спробуємо підбити деякі теоретичні підсумки, систематизуючи ці та інші дані.
Впливають на середньостатистичного споживача, діють не регулярно. Газети, радіо, телебачення, блоги, https://novosti-n.org/ukraine/YAk-praczyuye-Instagram-abo-tonkoshhi-vygidnogo-prosuvannya-onlajnmagazynu-306176 соціальні мережі та інші ЗМІ. Впливають на суспільство регулярно, але ізольовано (на окремі групи).
У моду стали входити пікніки на природі із закускою, прогулянки на велосипедах, катання на човнах, купання тощо. 2) визначте місце зіткнення колоніальних інтересів провідних країн світу. Національні цінності на тлі глобального хаосу [Архівовано 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]// Слово Просвіти. — № 21, 27 травня — 2 червня 2010. Матеріали у блоці «Новини компаній» публікуються на правах реклами. • Спробуйте спростувати або підтвердити слова вченого.
Простори назв
Наприклад, в епоху античності мистецтво не поділялося на привілейоване і масове. У той час культура вважалася єдиною. Тобто створені твори призначалися для всіх глядачів. З удосконаленням супутникового зв’язку та Інтернету стало можливим миттєво доносити відомості про останні новини в поп-культурі по всьому світу. Хоча термін “масова культура” з’явився в п’ятдесятих роках XX століття, саме явище сформувалося набагато раніше. Маскультура надає зразки для наслідування, пропагує цінності і ідеали.
Прем’єр Фінляндії: Нам потрібно ухвалити сильні рішення щодо України і продемонструвати нашу єдність
Контркультура, як і «масова культура», досить демократична й масова. Зокрема, в такому феномені контркультури, як рок-культура, музика є зовсім не головною. Основне тут — моральна позиція протистояння, тип існування, «неписаний кодекс честі», як говорять про свою культуру самі представники року. Протистояння це має скоріше екзистенціальний характер, аніж політичний. Воно спрямоване передусім проти «істеблішменту» (пильнованих законом і поліцією привілеїв однієї частини суспільства за рахунок іншої, респектабельності батьків, їхнього безконечного конформізму і т. д.). Рок — це сублімація розкутості й простоти.
Розігрувалися міфологічні образи, які закінчувалися загибеллю полонених. Засуджені з’являлися перед глядачами в костюмах героїв, приречених на смерть, і зображували якусь трагічну сцену. У фіналі Меркурій доторкався розпеченим залізним прутом до кожного трупа, щоб упевнитися в його смерті, і слуги в масках, що зображали Плутона або римське божество смерті Оркус, витягували мертвих за ноги. Все це описано у Тацита. Поняття «маса» означає у Ортеги-і-Гассета не соціальну приналежність, а той людський тип, який панує в ХХ столітті у всіх, в тому числі, і аристократичних шарах суспільства. Це якась вертикаль, що пронизали суспільство від верху до низу.